• Ви знаходитесь тут:

• головна
• Сторінка психолога
• Адаптація до садочка

Адаптація до садочка.

Поради психолога батькам

Ваша дитина почала відвідувати дитячий садок. І, як і дорослій людині, їй також потрібен час для прийняття змін у звичному для неї житті. Тільки от у дітей ще слабко розвинені процеси пристосування. Тому дитині дуже потрібна підтримка батьків.

Адаптація до дитячого садка вважається легкою, якщо вона відбувається протягом двох-трьох тижнів, до двох місяців – також в межах норми. Але якщо навіть після трьох-чотирьох місяців перебування в дитячому садочку дитина поводиться «як в перший день», то це є свідченням важкої адаптації. Такий перебіг подій потребує спостереження кваліфікованого психолога.

закінчився. Хочеться, щоб дитина спокійно ходила в садок, а батьки – встигали на роботу і могли плідно працювати. Але давайте спробуємо зазирнути у душу дитини і зрозуміти – що вона відчуває у цей адаптаційний період?

Як почувається дитина в процесі адаптації до дитячого садка?

В період звикання до нових обставин психіка та організм дитини перебувають в сильному напруженні. В цей час дошкільнятко переживає стрес. Звичайно, ступінь проявів цього стану у кожного різна.

У разі легкої адаптації вираженість стресу мінімальна. Коли адаптація до садка важка, то існує велика ймовірність хвороб. Не дивуйтеся, що здорова раніше дитина почала часто хворіти. Хвороби – це природня реакція організму на стрес.

Чого боїться дитина?

В період адаптації до садочка, як правило, у дітей виникає багато страхів. Найбільш поширені з них:

· страшно розлучатися з мамою,

· страшно і незатишно у новій обстановці,

· страшно залишатися з незнайомими чужими людьми, дітьми,

· страшно, що батьки можуть не прийти, не забрати дитину додому

Ці страхи дитини обгрунтовані, але ресурс на подолання цих тривог у кожної дитини різний. Це потрібно враховувати.

Готовність дитини до садочка

І тут на перший план виходить ключове питання для дитини, що йде у садок: «Чи готова вона розлучитися з мамою?». Всі інші питання є другорядними. У свідомості дитини з самого раннього віку повинна закріпитися впевненість: мама йде, але вона обов'язково повернеться. Як це реалізується на практиці?

Будь-яка дитина буде готова піти у садок та розлучитися з мамою, якщо у неї уже сформувалися надійні довірливі стосунки з батьками. Тобто, внутрішньо дитина сформувала образ люблячої мами, її «маленьку копію» у своїй душі.

Маючи люблячу маму, дитина формує своє уявлення про світ – як безпечний та надійний простір. Цей позитивний досвід взаємостосунків мами-дитини формує базову довіру до світу. І дитина сприймає світ як добрий, а людей вважає доброзичливими. Ці процеси відбуваються на рівні несвідомого і свідомого.

Так, маючи всередині своєї психіки образ надійної приймаючої матері, дитина може спокійно відпустити матір. Вона сама прагне до відділення від мами (криза 3-х років) як чергового кроку у своєму розвитку. Потім сформується самостійність дитини( «Я – САМ!». Цей процес триває перші три роки. І бажано, щоб до походу в садочок ці надважливі процеси формування здорової особистості дитини вже завершилися.

Як підготувати дитину до садка?

Дозвольте своїй дитині насититися вашою безумовною любов’ю!

Мудра і любляча мама повинна намагатися переключитися на тата, на інші турботи, а не западати у гіперопіку над дитиною. Найважче це зробити дорослим, що самі не пройшли свого часу емоційне відділення від своїх батьків.

З цієї точки зору, варто допомогти дитині завершити важливі процеси формування її «Я», а потім адаптовувати її до садка, до широкого кола соціуму загалом.

Як же краще адаптуватися до садочка? Поради:

· Протягом двох-трьох тижнів мамам потрібно проводити хоча б кілька годин разом з дитиною в групі. Це найпотужніша психологічна підтримка, яку ви тільки можете дати дитині в період адаптації. Дитина не буде відчувати себе покинутою, а ви зможете на власні очі побачити всі тонкощі життя вашого дитсадка.

· При дитині не обговорюйте ваші з чоловіком переживання щодо походу дитини до дитсадка. Діти все чують та відчувають.

· Розповідайте дитині про садок, як про приємне і хороше місце. Можна показати позитивні відеоролики і фотографії. Але перебільшувати, вигадувати зайвого не варто. Не обіцяйте наперед дитині райського життя в садочку, і згодом у школі.

· Заздалегідь готуйте дитину до тимчасової розлуки з родиною. Іноді залишайте своє чадо з бабусею або подругою.

· Завжди виконуйте свої обіцянки. Ніколи не обманюйте дитину.

· Ні за яких обставин не лякайте дитину «чужим дядьком, тіткою тощо », які нібито можуть її забрати від вас. Це стосується і садка. Ніколи не кажіть в якості покарання, що можете там залишити дитину.

· Для зниження стресової ситуації заздалегідь дізнайтеся про режим в дитячому садку. Постарайтеся ввести в цей режим дитину за кілька місяців до перших відвідин дитсадка.

· Ще до того, як віддавати дитину в садок, познайомтеся з дітьми та вихователем групи, до якої будете ходити. Добре, коли в одній групі з вашою дитиною будуть її друзі. Тоді дитина буде почувати себе впевненіше і швидше адаптується.

· Підкажіть вашому чаду, як подружитися з дітьми в групі. Як варіант, можна прийти з невеличкими подаруночками для дітей та вихователя. Хай дитина сама роздасть гостинці. (Коли ми адаптовувалися, то вигадали цілу казку, де моя донечка була листоношою для діток і вихователів. І вихователі нам теж підіграли і писали листи для мами )

· Дайте дитині з собою в садок частинку «дому» (улюблену іграшку, предмет, чи фото).

· Створіть ваш улюблений ритуал прощання при розставанні з дитиною.

· На честь посвяти дитини у дошкільнятко влаштуйте домашнє свято, дайте їй відчути свою радість від подорослішання дитини.

Перші тижні намагайтеся не залишати дитину в садку надовго. Збільшуйте тривалість перебування дитини поступово. Будьте терплячі та уважні. Пам'ятайте, що адаптаційний період – тимчасове явище, яке незабаром мине.

Приділяйте у цей час більше уваги дитині. Пережити цей період потрібно у тісній дружбі з дитиною, щоб вона могла ділитися з вами своїми тривогами, страхами, а ви – могли її підтримувати та разом долати всі труднощі.

Адже це її перший серйозний самостійний досвід спілкування з людьми та пізнання цього прекрасного світу!

Коментарi