Ви знаходитесь тут:
- головна
- Виховна робота
- Аспекти виховної роботи
- Профілактика правопорушень серед дітей та учнівської молоді
Методичні рекомендації щодо виявлення проявів та запобігання дитячій бездоглядності
На виконання Указів Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року " від 24.01.2001р. №42/2001, "Про Державну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки" від 21.02.2003р. №154/2003 загальноосвітні, професійно-технічні, позашкільні навчальні заклади здійснюють комплекс заходів, спрямованих на поліпшення становища дітей, зокрема виявлення проявів та запобігання дитячій бездоглядності і пов'язаної з нею злочинності.
Дитяча злочинність як наслідок бездоглядності, девіантна поведінка підлітків (як результат негативного впливу соціуму) - одні з найболючіших проблем сучасної України. Однак сьогодні надто часто проблеми такого ґатунку намагаються списати на рахунок загальної соціально-економічної кризи.
Як правило, бездоглядність породжує бродяжництво, жебрацтво та ще багато негативних явищ в житті дитини. Неприпустимим у наш час є безпритульність, педагогічна занедбаність та відсутність постійного контролю над дітьми та підлітками з боку дорослих членів суспільства.
На жаль, не вдається зменшити зростання кількості злочинів, скоєних неповнолітніми, таких як крадіжки, умисні тяжкі тілесні ушкодження, вбивства, правопорушення, пов'язані з вживанням алкоголю, наркотичних речовин, підлітковою проституцією.
За даними Міністерства внутрішніх справ України у 2003 році підлітками скоєно 33493 злочини, що на 3.6% більше, ніж у 2002 році. У 2003 році зафіксовано збільшення на 3,2% (з 26611 до 27451) кількості неповнолітніх, які брали участь у вчиненні злочинів, у тому числі учнів загальноосвітніх навчальних закладів - на 4,8% (з 6442 до 6750), учнів професійно-технічних навчальних закладів - на 6,2% (з 2503 до 2659). Однак спостерігається зменшення числа працюючих неповнолітніх, які вчинили злочини, на 34,5% (з725 до 475).
До причин існування в Україні бездоглядності дітей і підлітків необхідно віднести:
-соціально-економічну та політичну нестабільність в державі, відсутність скоординованих дій міністерств, відомств, установ та організацій, що відповідають за стан роботи з дітьми (учнівською молоддю), негативний вплив соціального середовища на особистість дитини, недоліки в організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах, педагогічна занедбаність, зниження виховної функції сім'ї, незадовільне матеріальне становище більшості родин, відсутність ідеалів та позитивних прикладів для наслідування, відхилення у фізичному та психічному розвитку дітей і підлітків.
Важливими напрямами виховної роботи в навчальних закладах щодо виявлення та запобігання дитячій бездоглядності слід вважати:
- проведення постійного обліку дітей і підлітків з девіантною поведінкою, які не відвідують заняття, бродяжать, схильні до вживання алкоголю, наркотиків, психотропних речовин тощо;
- організація роботи ради (комісії) з профілактики правопорушень;
- розвиток учнівського самоврядування, організація та проведення з його участю рейдів - перевірок ("Урок", "Перерва", "Діти вулиці", "Дозвілля", "Комп'ютерні клуби", "Канікули" та ін.);
- формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків шляхом впровадження у навчально-виховний процес цілісної виховної системи з використанням здоров'яформуючих, здоров'язміцнюючих, здоров'язберігаючих технологій;
- формування в учнів почуття відповідальності за власне життя здоров'я, за наслідки своїх дій шляхом отримання відповідних знань, умінь і навичок для своєчасного їх застосування в різних життєвих ситуаціях;
- формування у дітей та підлітків навичокправової культури шляхом усвідомлення, засвоєння та дотримання положень Статуту навчального закладу, Правил поведінки для учнів, залучення до участі в гуртках, факультативах, конкурсах, олімпіадах, проведення декад і місячників правових знань прослуховування спеціальних курсів ("Підліток і закон", "Правова освіта учнів", "Конфліктологія", "Я маю право" тощо);
- психологічний супровід, створення умов для самовиховання, самовдосконалення, самореалізації шляхом застосування особистісно зорієнтованого підходу до виховання дітей і підлітків;
- організацію дозвілля, що передбачає змістовний відпочинок учнів на канікулах, участь у туристичній і краєзнавчій роботі, спортивних секціях, клубах, гуртках за інтересами, відвідування театрів, музеїв, виставок та ін. , залучення до цієї роботи підлітків, що складають "групу ризику";
- проведення роботи з батьками (або особами, то їх замінюють), яка передбачає попередження фізичного, морального, психологічного насильства дітей в сім'ї.
Зауважимо, що підлітки якодна з найбільш вразливихкатегорій нашого населення схильна до депресії, апатії, роздратування та агресії (особливості психофізіологічного розпитку дітей цього віку). Вони (підлітки) відчувають на собі вплив стресових, конфліктних ситуацій і, не отримуючи належного виховання та соціального захисту, стають "дітьми вулиці".
Позбавлені батьківської уваги "діти вулиці" часто попадають під негативний вплив своїх однолітків та дорослих. Особливої уваги потребуютьучні, батьки яких в сучасних соціально - економічних умовах змушені виїжджати на заробітки(часто далеко від постійного місця проживання). Батьки залишають своїх дітей, на бабусь, дідусів, інших родичів, приятелів та сусідів. Зрозуміло, що ці особи не можуть компенсувати справжній батьківський догляд.
Зазначимо, що більше половинивипадків девіантної поведінки дітей та підлітків обумовлені недоліками сімейного виховання. Тому педагогічним колективам загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів радимо надавати більше уваги питанням організації педагогічної батьківської просвіти, інформувати батьків або осіб, що їх замінюють, про особливості та інноваційні підходи до навчання і виховання учнів (підлітків). Без тісного контакту з батьками або особами, що їх замінюють, їхньої особистої участі у вихованні дітей та підлітків така робота буде малоефективною. Знайти стежку до серця кожного вихованця педагог зможе за умови активної допомоги і підтримки сім'ї.
Педагогічним працівникам рекомендуємо планувати і проводити профілактичну роботу щодо недопущення будь-якого насильства над дитиною в сім'ї. Батькам необхідно роз'яснювати, що не можна переносити па дітей свій пригнічений психологічний стан. Адже незадовільний виховний клімат в сім'ї, надмірна суворість в стосунках відчужує дитину, вона може вирости замкнутою і жорстокою. Батькам важливо пам'ятати про необхідність створення атмосфери поваги, любові, дружби і взаєморозуміння в родинному колі. Тільки спільна праця, спільні духовні інтереси, правильна організація дозвілля – запорука сімейного благополуччя та щастя.
Доцільно наголосити, що в системі виховання учнів, в запобіганні дитячій бездоглядності та злочинності важлива роль належить класному керівнику (куратору групи). Виховання як цілеспрямований процес формування особистості має здійснюватися на гуманістичній основі. Гуманність означає, людяність, почуття любові до людей, поваги до їхньої гідності. Взаємна повага, порозуміння і співпраця педагогів та учнів - особливості гуманістичного виховання.Головним завданням такого виховання є соціальна адаптація учнів (входження дитини в систему суспільних і творчих відносин), захист від впливу конфліктів, життєвих негараздів, самотності.
Варто зазначити, що прорахунки у навчально - виховній роботі, відсутність педагогічного такту у певної частини вчителів може негативно позначитися на профілактичній роботі з важковиховуваними учнями щодо запобігання дитячій бездоглядностіта злочинності.
За відсутності кваліфікованого педагогічного керівництва у дитини можуть сформуватися спотворені уявлення про реальнийстан речей та стосунки між нею й дорослими. Думки про несправедливе ставленняпедагога можуть спричинити виникнення в дитини почуття образи, спровокувати агресивність, упертість, конфлікти з учителями. Зухвала поведінка підлітка євиявомпротесту проти такої оцінки педагога. Учень може дедалі більше замикатися в собі, протиставляючивимогам дорослого неслухняність, непокірність, різкість та грубість. Схильність до такої поведінки може бути спричинена також спадковістю та особливостями характеру дитини.
У підлітковому віці в організмі дитини, її психіці відбуваються зміни. Психофізіологічна перебудова може впливати на самопочуття підлітка. У цей "переломний", "важкий", "критичний" вік психіка стає нестійкою, підліток може бути грубим та брутальним у стосунках з дорослими. Педагогу варто брати до уваги цей фактор і не провокувати свого вихованця на емоційні спалахи, оскільки такі негативні прояви поведінки можуть бути спричинені психофізіологічним станом учня.
Рекомендуємо класним керівникам(кураторам) до планів виховної роботи включати заходи, спрямовані на посилення індивідуальної роботи з важковиховуванимиучнями. Щоб правильнопроводити профілактичну роботущодо попередження дитячої бездоглядності, підліткової злочинності, керівниковікласу (групи) необхідно вміти розрізняти такі типи важковиховуваних учнів: конфліктно - ситуативний (переважно з позитивною спрямованістю особистості), неврівноважено - ситуативний (з незначною негативною спрямованістю особистості), нестійкий (переважно з негативною спрямованістю особистості) та стійкий (з негативною спрямованістю особистості). У практичній роботі найчастіше зустрічаються змішанітипи важковиховуваних, тому цей поділ досить умовний. Але знання особливостей кожного типу допоможе педагогу визначити стратегію корекційної роботи з учнями.
Формування особистості учнів, у яких переважає конфліктно-ситуативний тип, відбуваєтьсяу позитивному середовищі. Це учні з середнім рівнем розумової діяльності та самоорганізації, позитивним ставленням до навчання та праці. Однак підлітки потребують допомоги у виборі пізнавальних, трудових видів діяльності, постійного контакту з дорослими (педагогами, батьками). У таких важковиховуваних учнів спостерігаються незначні надмірні матеріальні потреби, хоча правомірні шляхи їх задоволення дещо обмежені, правопорушення носять поодинокий ситуативний характер. Ізольованою в учнівському колективі може бути незначна частина таких підлітків.
Формування особистості учнів, у яких переважає неврівноважено - ситуативний тип, відбувається у середовищі з незначними відхиленнями.Це учні з послабленим інтересом до навчання та середньою працездатністю, слабко вираженими аморальними елементами в свідомості та поведінці. Такі важковиховувані підлітки схильні до куріння, вживання алкоголю та наркогенних речовин. Вони відрізняються звичкою до бродяжництва, жебрацтва, до безцільного проведення вільного часу в компаніях (групах) з негативною спрямованістю.
Рекомендуємо педагогам, які спільно з батьками мають знати, де, коли і з ким проводить вільний час підліток, постійно контролювати таких важковиховуваних учнів, допомагати їм у виборі трудової діяльності (за вибором самого учня, а не за примусом дорослого) з метою запобігання бездоглядності та інших негативних проявів поведінки.
Підлітки з переважаючого негативною спрямованістю особистості (нестійкий тип) формуються у несприятливому середовищі. Це учні з низькими моральними установками, байдужим ставленням до навчальної діяльності та зниженого загальною працездатністю. Схильність до девіантної поведінки проявляється у непоодинокому вживанні наркогеннихречовин, наслідуванні негативних звичок дорослих (агресивність, дратівливість, бійки). Конфліктність у поведінці, намагання бути самостійним, дотримуючись принципу "за себе постою сам", - риси характеру, що притаманні підліткам з нестійким типом важковиховуваності.
Рекомендуємо таких учнів більше залучати до трудової діяльності (ремонт класу тощо). Інколи вони можуть проявляти високу трудову активність за грошову винагороду. Особливої уваги необхідно надавати роботі щодо педагогічної профілактики вживання наркогенних речовин.
Підлітки четвертого стійкого типу виявляються переважно у несприятливому середовищі. Це учні з низьким рівнем розумовоїдіяльності, невстигаючі (другорічники). Незадовільною поведінкою і негативними звичками можуть впливати научнівський колектив . Ведуть споживацький спосіб життя. Основні правопорушення - крадіжки, сутички з однолітками та дорослими. Вони є учасниками, а інколи і лідерами протиправних (злочинних) груп. Важковиховувані учні зістійким типом потребують не тількиособливої уваги, але й постійного контролю з боку педагогічного колективу та батьків або осіб, що їх замінюють.
Доцільно звернути увагу педагогів на необхідністьпроведенняпрофілактики наркозалежності у дітей та підлітків, щомає тіснийзв'язок з проблемою запобіганнябездоглядності та злочинності. Сьогодні важливо проявляти максимальну "наркогеннупильність", щоб захистити наших дітейвід раннього вживання тютюну, алкоголю, наркотиків. Така робота повинна бути складовою частиною всієї педагогічної діяльності. Це відповідальність, яку повинні розділитиміж собою педагогічні працівники і батьки учнів. При проведенні профілактичних заходів слід враховувати такі питання - вживання наркогенних речовин у підлітковому середовищі має антисоціальну та криміногенну спрямованість;
- ранніми ознаками наркозалежності можуть бути певні зміни у психофізіологічній поведінці підлітків, що не були властивими раніше (агресивність, замкнутість, злобність, брехливість, відчуженість, втрата зацікавленості до навчання, праці, пропуски навчальних занять, поява у лексиконі неповнолітніх нових жаргонних слів
типу баян, машина, колеса, драп, план, дур, знаходження у підлітка флаконів з невідомими хімічними речовинами, шприців, голок, гумових джгутів, тривале безпідставне зникнення підлітка з дому, крадіжки цінних речей та ін.).
Зауважимо, одному класному керівникові (куратору групи), навіть досвідченому, далеко не завжди вдається вирішувати проблеми запобігання бездоглядності, злочинності, жебрацтва, наркозалежності тощо, адже це складна робота. Рекомендуємо до організації та проведення заходів, спрямованих на подоланнятаких складнимпроблем більше залучати соціальних педагогів, вчителів - предметників, психологів, педагогів-організаторів,лікарів, працівників правоохоронних органів, юристів.
Вважаємо за необхідне наголосити, що лише спільними, скоординованимизусиллями батьків, педагогічних колективів загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних навчальних закладів, широкого кола громадськості, за сприяння зацікавлених фінансових організацій можна виховати фізично й морально здорове покоління, вирішити проблему бездоглядності та інших негативних явищ, що мають згубний вплив надітей та підлітків.
Виявлення проявів та запобігання дитячій бездоглядності
На виконання Указів Президента України "Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми "Діти України" на період до 2005 року " від 24.01.2001р. №42/2001, "Про Державну програму запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 роки" від 21.02.2003р. №154/2003 загальноосвітні, позашкільні навчальні заклади здійснюють комплекс заходів, спрямованих на поліпшення становища дітей, зокрема виявлення проявів та запобігання дитячій бездоглядності і пов'язаної з нею злочинності
Дитяча злочинність як наслідок бездоглядності, девіантна поведінка підлітків (як результат негативного впливу соціуму) - одні з найболючіших проблем сучасної України. Однак сьогодні надто часто проблеми такого ґатунку намагаються списати на рахунок загальної соціально-економічної кризи.
Як правило, бездоглядність породжує бродяжництво, жебрацтво та ще багато негативних явищ в житті дитини. Неприпустимим у наш час є безпритульність, педагогічна занедбаність та відсутність постійного контролю над дітьми та підлітками з боку дорослих членів суспільства.
На жаль, не вдається зменшити зростання кількості злочинів, скоєних неповнолітніми, таких як крадіжки, умисні тяжкі тілесні ушкодження, вбивства, правопорушення, пов'язані з вживанням алкоголю, наркотичних речовин, підлітковою проституцією.
До причин існування в Україні бездоглядності дітей і підлітків необхідно віднести:
-соціально-економічну та політичну нестабільність в державі, відсутність скоординованих дій міністерств, відомств, установ та організацій, що відповідають за стан роботи з дітьми (учнівською молоддю), негативний вплив соціального середовища на особистість дитини, недоліки в організації навчально-виховного процесу в навчальних закладах, педагогічна занедбаність, зниження виховної функції сім'ї, незадовільне матеріальне становище більшості родин, відсутність ідеалів та позитивних прикладів для наслідування, відхилення у фізичному та психічному розвитку дітей і підлітків.
Важливими напрямами виховної роботи в навчальних закладах щодо виявлення та запобігання дитячій бездоглядності слід вважати:
- проведення постійного обліку дітей і підлітків з девіантною поведінкою, які не відвідують заняття, бродяжать, схильні до вживання алкоголю, наркотиків, психотропних речовин тощо;
- організація роботи ради (комісії) з профілактики правопорушень;
- розвиток учнівського самоврядування, організація та проведення з його участю рейдів - перевірок ("Урок", "Перерва", "Діти вулиці", "Дозвілля", "Комп'ютерні клуби", "Канікули" та ін.);
- формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків шляхом впровадження у навчально-виховний процес цілісної виховної системи з використанням здоров'яформуючих, здоров'язміцнюючих, здоров'язберігаючих технологій;
- формування в учнів почуття відповідальності за власне життя і здоров'я, за наслідки своїх дій шляхом отримання відповідних знань, умінь і навичок для своєчасного їх застосування в різних життєвих ситуаціях;
- формування у дітей та підлітків навичокправової культури шляхом усвідомлення, засвоєння та дотримання положень Статуту навчального закладу, Правил поведінки для учнів, залучення до участі в гуртках, факультативах, конкурсах, олімпіадах, проведення декад і місячників правових знань, прослуховування спеціальних курсів ("Підліток і закон", "Правова освіта учнів", "Конфліктологія", "Я маю право" тощо);
- психологічний супровід, створення умов для самовиховання, самовдосконалення, самореалізації шляхом застосування особистісно зорієнтованого підходу до виховання дітей і підлітків;
- організацію дозвілля, що передбачає змістовний відпочинок учнів на канікулах, участь у туристичній і краєзнавчій роботі, спортивних секціях, клубах, гуртках за інтересами, відвідування театрів, музеїв, виставок та ін. , залучення до цієї роботи підлітків, що складають "групу ризику";
- проведення роботи з батьками (або особами, то їх замінюють), яка передбачає попередження фізичного, морального, психологічного насильства дітей в сім'ї.
Позбавлені батьківської уваги "діти вулиці" часто попадають під негативний вплив своїх однолітків та дорослих. Особливої уваги потребуютьучні, батьки яких в сучасних соціально - економічних умовах змушені виїжджати на заробітки(часто далеко від постійного місця проживання). Батьки залишають своїх дітей, на бабусь, дідусів, інших родичів, приятелів та сусідів. Зрозуміло, що ці особи не можуть компенсувати справжній батьківський догляд.
Більше половинивипадків девіантної поведінки дітей та підлітків обумовлені недоліками сімейного виховання. Тому педагогічним колективам загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів потрібно надавати більше уваги питанням організації педагогічної батьківської просвіти, інформувати батьків або осіб, що їх замінюють, про особливості та інноваційні підходи до навчання і виховання учнів (підлітків). Без тісного контакту з батьками або особами, що їх замінюють, їхньої особистої участі у вихованні дітей та підлітків така робота буде малоефективною. Знайти стежку до серця кожного вихованця педагог зможе за умови активної допомоги і підтримки сім'ї.
Педагогічним працівникам необхідно планувати і проводити профілактичну роботу щодо недопущення будь-якого насильства над дитиною в сім'ї. Батькам необхідно роз'яснювати, що не можна переносити па дітей свій пригнічений психологічний стан. Адже незадовільний виховний клімат в сім'ї, надмірна суворість в стосунках відчужує дитину, вона може вирости замкнутою і жорстокою. Батькам важливо пам'ятати про необхідність створення атмосфери поваги, любові, дружби і взаєморозуміння в родинному колі. Тільки спільна праця, спільні духовні інтереси, правильна організація дозвілля – запорука сімейного благополуччя та щастя.
В системі виховання учнів, в запобіганні дитячій бездоглядності та злочинності важлива роль належить класному керівнику (куратору групи). Виховання як цілеспрямований процес формування особистості має здійснюватися на гуманістичній основі. Гуманність означає, людяність, почуття любові до людей, поваги до їхньої гідності. Взаємна повага, порозуміння і співпраця педагогів та учнів - особливості гуманістичного виховання.Головним завданням такого виховання є соціальна адаптація учнів (входження дитини в систему суспільних і творчих відносин), захист від впливу конфліктів, життєвих негараздів, самотності.
Прорахунки у навчально - виховній роботі, відсутність педагогічного такту може негативно позначитися на профілактичній роботі з важковиховуваними учнями щодо запобігання дитячій бездоглядностіта злочинності.
Класним керівникам(кураторам) до планів виховної роботи потрібно включати заходи, спрямовані на посилення індивідуальної роботи з важковиховуванимиучнями. Щоб правильнопроводити профілактичну роботущодо попередження дитячої бездоглядності, підліткової злочинності, керівниковікласу (групи) необхідно вміти розрізняти такі типи важковиховуваних учнів: конфліктно - ситуативний (переважно з позитивною спрямованістю особистості), неврівноважено - ситуативний (з незначною негативною спрямованістю особистості), нестійкий (переважно з негативною спрямованістю особистості) та стійкий (з негативною спрямованістю особистості). У практичній роботі найчастіше зустрічаються змішанітипи важковиховуваних, тому цей поділ досить умовний. Але знання особливостей кожного типу допоможе педагогу визначити стратегію корекційної роботи з учнями.
Педагогам необхіднопроведитипрофілактику наркозалежності у дітей та підлітків, щомає тіснийзв'язок з проблемою запобіганнябездоглядності та злочинності. Сьогодні важливо проявляти максимальну "наркогеннупильність", щоб захистити наших дітейвід раннього вживання тютюну, алкоголю, наркотиків. Така робота повинна бути складовою частиною всієї педагогічної діяльності. Це відповідальність, яку повинні розділитиміж собою педагогічні працівники і батьки учнів.
При проведенні профілактичних заходів слід враховувати такі питання:
- вживання наркогенних речовин у підлітковому середовищі має антисоціальну та криміногенну спрямованість;
- ранніми ознаками наркозалежності можуть бути певні зміни у психофізіологічній поведінці підлітків, що не були властивими раніше (агресивність, замкнутість, злобність, брехливість, відчуженість, втрата зацікавленості до навчання, праці, пропуски навчальних занять, поява у лексиконі неповнолітніх нових жаргонних слів типу баян, машина, колеса, драп, план, дур, знаходження у підлітка флаконів з невідомими хімічними речовинами, шприців, голок, гумових джгутів, тривале безпідставне зникнення підлітка з дому, крадіжки цінних речей та ін.).
Одному класному керівникові (куратору групи), навіть досвідченому, далеко не завжди вдається вирішувати проблеми запобігання бездоглядності, злочинності, жебрацтва, наркозалежності тощо, адже це складна робота. Тому необхідно до організації та проведення заходів, спрямованих на подоланнятаких складнимпроблем більше залучати соціальних педагогів, вчителів - предметників, психологів, педагогів-організаторів,лікарів, працівників правоохоронних органів, юристів.
Лише спільними, скоординованимизусиллями батьків, педагогічних колективів загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, широкого кола громадськості, за сприяння зацікавлених фінансових організацій можна виховати фізично й морально здорове покоління, вирішити проблему бездоглядності та інших негативних явищ, що мають згубний вплив надітей та підлітків.
Догори